РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ КАМЕР І СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ХОЛОДИЛЬНИКА. ЗАДАЧА.
РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ КАМЕР І СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ХОЛОДИЛЬНИКА. ЗАДАЧА.
3. РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ КАМЕР І СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ХОЛОДИЛЬНИКА
3.1. Місткість камер зберігання продуктів визначається за формулою 1.1.
([4])
0x01 graphic
(3.1)
де 0x01 graphic
- час охолодження вантажу
3.2. Визначається будівельна площа камер охолодження і заморожування за
формулою 7,5 ([1] с 39)
Fбуд 0x01 graphic
(3.2)
де 0x01 graphic
- норма завантаження вантажу
Мдоб - добове виробництво камер замороження або охолодження
0x01 graphic
- час циклу холодильної обробки
3.3. Визначається будівельна площа камер зберігання заморожених вантажів
за формулою 7,2([1] с 38)
Fбуд 0x01 graphic
(3.3)
де Мк - місткість камери
0x01 graphic
- норма завантаження вантажу, 0x01 graphic
hгр - висота штабеля, м
0x01 graphic
- коефіцієнт будівельної площі
3.4. Визначається будівельна площа експедиції за формулою 2.10 ([2] с 28)
Fбуд 0x01 graphic
(3.4)
де Мдоб - добова видача вантажу, т
0,35 - норма навантаження на 1м^2 будівельної площі камери, т
3.5. Приймається сітка колон: 6*12
3.6. Визначається площа одного прямокутника за формулою 2.5 ([2] с 25)
f=6*12=72м^2
3.7. Визначається розрахункове число будівельних прямокутників за формулою
2.5 ([2] с 25)
Пр=Fбуд/f, шт. (3.5)
3.8. Визначається дійсне число прямокутників
3.9. Визначається дійсна будівельна площа камер
Fбуд.д=п[д]*f, м^2 (3.6)
3.10. Визначається дійсна місткість камери за формулою 2.6 ([2] с 25)
М[д]=М[к]*п[д]/п[р], т (3.7)
3.11. Визначається будівельна площа камер холодильника за формулою
0x01 graphic
(3.8)
де Fк.т.о - сума будівельних площ камер термообробки, м^2
Fк.зб - сума будівельних площ камер зберігання, м^2
3.12. Визначається будівельна площа допоміжних приміщень за формулою:
0x01 graphic
буд.хол., м^2 (3.9)
3.13. Визначається будівельна площа холодильника в контурі ізоляції за
формулою
Fхол.к.із.=Fбуд.хол.+Fбуд.доп.хол., м^2 (3.10)
де Fбуд.доп.хол - площа допоміжних приміщень, м^2
3.14. Визначається будівельна площа машинного відділення за формулою:
Fбуд.м.в.=SFбуд 0x01 graphic
(3.11)
3.15. Визначається будівельна площа службових приміщень за формулою:
Fбуд.сл.пр.=SFбуд 0x01 graphic
(3.12)
3.16. Визначається загальна площа холодильника за формулою
Fзаг.хол.= Fбуд.хол.+ Fдоп.хол.+ Fм.в.+ Fсл.пр, м^2 (3.13)
Всі розрахунки будівельних площ холодильника заносять до таблиці 3.1.
4. ВИБІР БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ ТА ІЗОЛЯЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ
Холодильник проектується у вигляді одноповерхової споруди без підвалу і
горища. Сітка колон камер приймається 6*12.
Фундамент стрічковий безперервний по всьому периметру споруди. Колони
спираються на свій фундамент із залізобетону. Переріз колони - квадрат
400*400м, серія виготовлення К7-01-49.
Зовнішні стіни холодильника само несучі із тяжкого бетону, товщиною
0,140м.
Перегородки між камерами із залізобетону товщиною 0,080м. Підлога в
камерах з електропідігрівом.
Дах двохскатний з нахилом 20%. Зовнішня поверхня даху покривається шаром
гідроізола на бітумній мастиці, в яку вдавлюються куски кольорового гравію
темних тонів, потім поверхня даху фарбується атмосферостійкою фарбою.
Висота холодильника шість метрів, в якості теплоізоляції використовують
пінопласт полістирольної марки ПСБ-С, коефіцієнт теплопровідності якого
0,05Вт (м*к).
Двері для приміщень холодильника приймаються відкочуючими з будівельним
пройомом 2000*2300мм. Двері для службових приміщень приймаються прослойні
з будівельним пройомом 1000*2000мм.
4.1. Конструкція зовнішніх та внутрішніх стін перегородок між камерами,
покриття та підлога холодильника.
Зовнішня стінка камери
1. Штукатурка складним розчином по металічній сітці
2. Теплоізоляція із пінопласту полістирольного марки ПСБ-С
3. Пароізоляція - 2 шари гідроізола на бітумній мастиці
4. Зовнішній шар з важкого бетону
мал.4.1.
Внутрішня стінка камери
1. Панель із керамзитобетону
2. Пароізоляція - 2 шари гідроізола на бітумній мастиці
3. Теплоізоляція із пінопласту полістирольного марки ПСБ-С
4. Штукатурка складним розчином по металічній сітці
мал.4.2.
Перегородка між камерами
1. Залізобетонна плита
2. Пароізоляція - 2 шари гідроізола на бітумній мастиці
3. Теплоізоляція із пінопласту полістирольного марки ПСБ-С
4. Штукатурка складним розчином по металічній сітці
мал.4.3.
Покриття камери
1. 5 шарів гідроізола на бітумній мастиці
2. Стяжка із бетону по металічній сітці
3. Пароізоляція шар пергаменту
4. Теплоізоляція - пінопласт полістирольний марки ПСБ-С
5. Залізобетонна плита
мал.4.4.
Підлога холодильних камер
1. Монолітне бетонне покриття із важкого бетону
2. Армобетонна стяжка
3. Пароізоляція - 1 шар пергаменту
4. Теплоізоляція - пінопласт полістирольний марки ПСБ-С
5. Цементно-пісчаний розчин
6. Бетонна підготовка з електропідігрівом
мал.4.5.
5. РОЗРАХУНОК ІЗОЛЯЦІЇ
5.1. Визначається товщина ізоляційного шару за формулою 2.11 ([2] с 53)
0x01 graphic
(5.1)
де 0x01 graphic
- коефіцієнт теплопровідності ізоляційного і будівельних матеріалів,
складаючи конструкцію огородження, Вт/м*к таблиця 2.8 ([2] с 50)
R[о] - коефіцієнт теплопередачі огородження приймається в залежності від
характеру огородження і температури по обидві сторони від нього, Вт/м^2*к
таблиця 2.9 ([2] с 52)
0x01 graphic
- коефіцієнт тепловіддачі із зовнішньої або більш теплої сторони
огородження, Вт/м^2*к таблиця 2.10 ([2] с 54)
0x01 graphic
- коефіцієнт тепловіддачі з внутрішньої або більш холодної сторони
огородження, Вт/м^2*к таблиця 2.10 ([2] с 54)
0x01 graphic
- товщина окремих шарів конструкції огородження, м таблиця 8.5 ([2] с 51)
5.2. Визначається дійсне значення коефіцієнта теплопередачі за формулою
2.12 ([2] с 52)
0x01 graphic
, Вт/м^2*к (5.2)
де 0x01 graphic
- прийнята товщина ізоляційного шару, м
6. ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК
6.1. Теплонадходження крізь огородження розраховується за формулою:
Q[1]=Q[1Т]+Q[1С] (6.1)
де Q[1Т] - теплонадходження крізь стіни, перегородки, перекриття або
покриття, Вт
Q[1С] - теплонадходження від сонячної радіації, Вт
6.2. Теплонадходження крізь стіни, перегородки, покриття та перекриття
визначається по формулі 3.1 ([2] с 59)
Q[1]=K[д] F(t[ЗОВ]-t[ВН]), Вт (6.2)
де K[д] - дійсний коефіцієнт теплопередачі огородження, Вт/м^2*к
F - площа поверхні огородження, м^2
t[ЗОВ] - температура зовні огородження, \\\'0С
t[ВН] - температура повітря всередині охолоджуємого приміщення, \\\'0С
6.3. Теплопритоки від сонячної радіації визначаються за формулою 3.5 ([2]
с 61)
0x01 graphic
F 0x01 graphic
(6.3)
де 0x01 graphic
- дійсний коефіцієнт теплопередачі огородження, Вт/м^2*к
F - площа поверхні огородження, опромінюваної сонцем, м^2
0x01 graphic
- надлишкова різниця температур, яка характеризує дію сонячної радіації в
літній час, \\\'0С,
для плоских кровель без фарби 0x01 graphic
=17,7\\\'0С
Всі розрахунки заводяться до таблиці 6.1.
6.2. Теплонадходження від вантажів визначається за формулою:
Q[2]=Q[2ПР]+Q[2Т], кВт (6.4)
де Q[2ПР] - теплонадходження від поступаючи продуктів, Вт
Q[2Т] - теплонадходження від тари, Вт
6.2.1. Теплонадходження від поступаючи продуктів визначається за формулою
3.6 ([2] с 63)
Q[2ПР]=М[доб](і[П]-і[К])*11,6, Вт (6.5)
де М[доб] - добове постування продукту в камеру, т/доб
і[П] - початкова ентальпія продукту при відповідній температурі, кДж/кг
і[К] - кінцева ентальпія продукту при відповідній температурі, кДж/кг
6.2.2. Теплоприток від тари розраховується за формулою 3.7 ([2] с 63)
Q[2Т]=М[доб.т]*Ст. (t[П]-t[К])*11,6, Вт (6.6)
де М[доб.т] - добове надходження тари в камеру, т/доб
Ст. - теплоємкість тари, кДж/кг*к
t[П] - початкова температура продукту, \\\'0С
t[К] - кінцева температура продукту, \\\'0С
Всі розрахунки заносимо до таблиці 6.2.
6.3. Теплонадходження від зовнішнього повітря при вентиляції визначається
за формулою 3.8 ([2]с 65)
Q[З]=М[В](і[З]-і[ВН]), Вт (6.7)
де М[В] - витрата вентиляційного повітря, кг/с
і[З] - питома ентальпія зовнішнього повітря, Дж/кг
і[ВН] - питома ентальпія повітря в камері, Дж/кг
6.3.1. Витрата вентиляційного повітря визначається за формулою 3.8а ([2]с
65)
0x01 graphic
(6.8)
де V - об\\\'єм вентиляційного повітря, м
а - кратність повітрообміну
Sв - цільність повітря при температурі та відносній вологості повітря в
камері, кг/м^3
Всі розрахунки зводяться до таблиці 6.3.
6.4. Теплонадходження від освітлення визначається за формулою 3.13 ([2]с
67)
0x01 graphic
(6.9)
де 0x01 graphic
q[1] - теплонадходження від освітлення, Вт
q[2] - теплонадходження від перебування людей, Вт
q[3] - теплонадходження від працюючих електродвигунів, Вт
q[4] - теплонадходження від відкривання дверей, Вт
6.4.1. Теплонадходження від освітлення визначається за формулою 9.13 ([1]с
60)
q[1]=AF, Вт (6.10)
де А - кількість тепла, яке виділяє освітлення в одиницю часу на 1м^2
площі підлоги, Вт/м^2
F - площа камери, м^2
6.4.2. Теплонадходження від перебування людей визначається за формулою
9.14 ([1]с 60)
q[2]=350п, Вт (6.11)
де 350 - тепловиділення однієї людини при тяжкій фізичній роботі, Вт
п - кількість людей, працюючих в даному приміщенні
6.4.3. Теплонадходження від працюючих електродвигунів визначається за
формулою 9.15 ([1]с 60)
q[3]=1000Ne (6.12)
де Ne - потужність електродвигуна, кВт
6.4.4. Теплонадходження при відкриванні дверей визначається за формулою
9.17 ([1]с 61)
q[4]=K*F (6.13)
де К - питомий притік тепла при відкриванні дверей, Вт/м^2
F - площа камери
Всі розрахунки заносимо до таблиці 4.4
6.5. Визначається теплове навантаження на компресори
6.5.1. Теплове навантаження на компресори приймається в процентному
відношенні від навантаження на камерне обладнання для виробничих
холодильників:
1. Q[1км]=0,9 * Q[1об];
2. для камер зберігання
Q[2км]=0,6*Q[2об
]для камер термообробки
Q[2км]=1*Q[2об
] 3. Q[3км]=Q[3об
] 4. Q[4км]=0,7*Q[4об
]Всі дані про тепло притоки заносяться до звітної таблиці 6.5.7. ВІБИР ТА
ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОЛОДЖЕННЯ
Проектується система централізованого холодопостачання з розміщенням
компресорів в загальному відділенні. Компресори працюють на різні
температури кипіння. Це спрощує нагляд та обслуговування апаратів системи,
на протязі цілої доби.
Для охолодження продуктів вибирається система безпосереднього охолодження
так як більш економічно вигідна.
Для підтримання температурного режиму в охолоджених приміщеннях
холодильника передбачена насосно-циркуляційна система холодильної
установки з верхньою подачею холодильного агента в прилади охолодження.
Охолодження продуктів в камерах відбувається за допомогою
повітроохолоджувачів тобто з примусовою циркуляцією повітря. В камерах
зберігання охолоджених і морожених вантажів, до яких надходить рідкий
холодильний агент.
Вентилятором холодне повітря із повітроохолоджувача нагнітається в камеру,
де доторкаючись до продукту зволожується, і знову надходить до
повітроохолоджувача. При безпосередньому повітроохолодженні
використовуються лише сухі повітроохолоджувачі.
Охолодження повітрям - перспективний спосіб охолодження.
Переваги:
* рівномірне розподілення температури по об\\\'єму камери;
* велика швидкість руху повітря, що значно прискорює процеси
термообробки вантажів;
* можливість вентилювати камери і регулювати вологість повітря, яка
необхідна при зберіганні багатьох вантажів, і неможлива при
батарейному охолодженні.
8. РОЗРАХУНОК ТА ПІДБІР ОСНОВНОГО ОБЛАДАННЯ
8.1. Вибір робочих режимів холодильної установки.
8.1.1. Температура кипіння холодильного агенту розраховується за формулою
([1] с 71)
0x01 graphic
\\\'0С (8.1)
де 0x01 graphic
- температура в камері, \\\'0С
t[О1]=-1-9=-10\\\'0С
t[О2]=-20-10=-30\\\'0С
t[О3]=-30-10=-40\\\'0С
8.1.2. Температура всмоктування визначається за формулою ([1] с 72)
t[ВС]=t[О]+0x01 graphic
, \\\'0С
t[ВС1]=-10+9=-1\\\'0С
t[ВС2]=-30+10=-20\\\'0С
t[ВС3]=-40+10=-30\\\'0С
8.1.3. Температура води, що поступає на конденсатор
0x01 graphic
, \\\'0С (8.2)
де 0x01 graphic
- температура мокрого термометру
t[В2]=23+4=27\\\'0С
8.1.4. Температура води на виході із конденсатора
0x01 graphic
(8.3)
8.1.5. Температура переохолодження
0x01 graphic
(8.4)
8.1.6. Температура конденсації
0x01 graphic
(8.5)
8.1.7. Температура рідкого холодильного агента в зміє вику
0x01 graphic
(8.6)
де t[ПР] - проміжна температура
0x01 graphic
(8.7)
8.1.8. Робоча холодопродуктивність компресора розраховується за формулою
3.16 ([2] с 71)
0x01 graphic
(8.8)
де К - коефіцієнт, враховуючий витрату у трубопроводах і апаратах
0x01 graphic
- сумарне навантаження на компресор для однієї температури кипіння,
приймають із звітної таблиці теплопритоків, Вт
В - коефіцієнт робочого часу приймається в межах 0,7/0,9
0x01 graphic
8.1.9. Тиск в проміжній посудині
0x01 graphic
(8.9)
Всі розрахунки заносяться до таблиці 8.1.
8.2. Побудування циклів одно та двоступеневого циклу стискання в діаграмі
0x01 graphic
і визначення параметрів циклу
Цикл одноступеневої холодильної машини
мал.8.1
Цикл двоступеневої холодильної машини
мал.8.2
8.3. Розрахунок та відбір компресорів одноступеневого стискання.
8.3.1. Холодопродуктивність 1 кг холодильного агенту розраховується за
формулою 5.1 ([2] с 95)
0x01 graphic
(8.10)
8.3.2. Визначається масова витрати пари за формулою 5.2 ([2] с 95)
0x01 graphic
(8.11)
де Q[O] - навантаження на компресор з врахуванням втрат, кВт
8.3.3. Дійсна об\\\'ємна подача розраховується за формулою 5.3 ([2] с 95)
0x01 graphic
(8.12)
де V[1] - об\\\'єм всмоктуючої пари, м^3/кг
8.3.4. Визначається теоретична об\\\'ємна подача за формулою 5.4 ([2] с 96)
0x01 graphic
(8.13)
де 0x01 graphic
- коефіцієнт подачі вибираємо 0x01 graphic
8.3.5. Теоретична потужність компресора розраховується за формулою 5.5
([2] с 96)
0x01 graphic
(8.14)
8.3.6. Визначається дійсна потужність компресора за формулою 5.6 ([2] с
96)
0x01 graphic
(8.15)
де 0x01 graphic
- індикаторний коефіцієнт корисної дії
8.3.7. Ефективна потужність на валу компресора розраховується за формулою
5.7 ([2] с 96)
0x01 graphic
(8.16)
де 0x01 graphic
- механічний коефіцієнт корисної дії
8.3.8. Визначається тепловий потік в конденсатор за формулою 5.8 ([2] с
96)
0x01 graphic
(8.17)
Всі розрахунки зводяться до таблиці 8.4
Технічна характеристика компресора
8.4. Тепловий розрахунок та підбір двоступеневого компресора
8.4.1. Холодопродуктивність 1 кг холодильного агенту розраховується за
формулою 5.14 ([2] с 102)
0x01 graphic
(8.18)
8.4.2. Витрата пари в ступені низького тиску розраховується за формулою
5.15 ([2] с 102)
0x01 graphic
(8.20)
8.4.3. Витрата пари в ступені високого тиску розраховується за формулою
5.16 ([2] с 102)
0x01 graphic
(8.21)
8.4.4. Дійсна об\\\'ємна подача низької ступені розраховується за формулою
5.17 ([2] с 103)
0x01 graphic
(8.22)
де V[1] - питомий об\\\'єм всмоктуючого компресором низької ступені, м^3/с
8.4.4. Дійсна об\\\'ємна подача високої ступені розраховується за формулою
5.18 ([2] с 103)
0x01 graphic
0x01 graphic
(8.23)
8.4.5. Теоретична об\\\'ємна подача низької ступені розраховується за
формулою 5.20 ([2] с 103)
0x01 graphic
(8.24)
де 0x01 graphic
- коефіцієнт подачі
8.4.5. Теоретична об\\\'ємна подача високої ступені розраховується за
формулою 5.20 ([2] с 103)
0x01 graphic
(8.25)
де 0x01 graphic
- коефіцієнт подачі
8.4.6. Теоретична потужність компресора низької ступені розраховується за
формулою 5.21 ([2] с 106)
0x01 graphic
(8.26)
8.4.6. Теоретична потужність компресора високої ступені розраховується за
формулою 5.22 ([2] с 106)
0x01 graphic
(8.27)
8.4.7. Дійсна потужність компресора низької ступені розраховується за
формулою 5.23 ([2] с 106)
0x01 graphic
(8.28)
де 0x01 graphic
- індикаторний ККД
8.4.7. Дійсна потужність компресора високої ступені розраховується за
формулою 5.24 ([2] с 106)
0x01 graphic
(8.29)
8.4.8. Ефективна потужність компресора низької ступені розраховується за
формулою 5.25 ([2] с 106)
0x01 graphic
(8.30)
де 0x01 graphic
- механічний ККД враховує втрати на тертя
8.4.8. Ефективна потужність компресора високої ступені розраховується за
формулою 5.26 ([2] с 106)
0x01 graphic
(8.31)
8.4.9. Тепловий потік в конденсатор розраховується за формулою 5.27 ([2] с
106)
0x01 graphic
(8.32)
8.5. Розрахунок та підбір конденсаторів.
8.5.1. Визначається площа тепло передаючої поверхні конденсатора за
формулою 5.28 ([2] с 111)
0x01 graphic
(8.33)
де Q[K] - сумарний тепловий потік в конденсаторі, враховуючі всі групи
компресорів, кВт
R - коефіцієнт теплопередачі конденсатора, Вт/м^2*к
0x01 graphic
- середня різниця температур між конденсуючим хладогентом і охолоджуючим
середовищем, \\\'0С
0x01 graphic
8.5.2. Середня логарифмічна різниця температур розраховується за формулою
5.29 ([2] с 112)
0x01 graphic
(8.34)
де 0x01 graphic
- температура води, поступаючої на конденсатор, \\\'0С
0x01 graphic
- температура води на виході із конденсатора, \\\'0С
0x01 graphic
- температура конденсації, \\\'0С
0x01 graphic
8.5.3. Витрата охолоджуючої води, поступаючої на конденсатор,
розраховується за формулою 5.30 ([2] с 113)
0x01 graphic
(8.35)
де Q[K] - сумарний тепловий потік в конденсатор, кВт
с - питома теплоємність води, кДж/(кг*к)
0x01 graphic
- густина води, кг/м^3
0x01 graphic
- підігрів води в конденсаторі, \\\'0С
0x01 graphic
Підбираються два горизонтальних кожухотрубних конденсатора марки КТГ-80.
Підбираються три насоси марки 8К-12У-а
Технічна характеристика
Технічна характеристика
8.6. Розрахунок та підбір приладів охолодження.
8.6.1. Розрахунок та підбір повітроохолоджувачів.
8.6.1.1. Визначається потрібна площа поверхні повітроохолоджувача за
формулою 5.31 ([2] с 115)
0x01 graphic
(8.36)
де Q[ОБЛ] - сумарне теплове навантаження на камерне обладнання, Вт
К - коефіцієнт теплопередачі приладу охолодження, Вт/м^2*к
0x01 graphic
- різниця температур між повітрям в камері і кипучим холодильним агентом,
\\\'0С
8.6.1.2. Визначається кількість повітроохолоджувачів по формулі
0x01 graphic
(8.37)
де 0x01 graphic
- площа теплопередаючої поверхні одного повітроохолоджувача, м^2
8.6.1.3. Визначається місткість по аміаку повітроохолоджувача
0x01 graphic
(8.38)
де П[ПО] - кількість повітроохолоджувачів, штук
V[А.ПО] - місткість по аміаку одного повітроохолоджувача
Технічна характеристика
8.6.2. Розрахунок та підбір батарей.
8.6.2.1. Визначається площа теплообмінної поверхні батарей за формулою
0x01 graphic
(8.39)
де 0x01 graphic
- сумарне теплове навантаження на батареї, Вт/м^2*к
К[Б] - коефіцієнт теплопередачі батарей, Вт/м^2*к
0x01 graphic
- різниця температур між кипучим холодильним агентом і повітрям в камері,
\\\'0С
8.6.2.2. Визначається довжина батарей за формулою
L[Б]=2СК+1СС+1СС (8.40)
8.6.2.3. Визначається розрахункова кількість батарей за формулою
0x01 graphic
(8.41)
де 0x01 graphic
- визначена теплообмінна поверхня однієї батареї, м^2
8.6.2.4. Визначається дійсна кількість батарей:
0x01 graphic
8.6.2.5. Визначається місткість батарей по холодильному агенту (аміак) за
формулою
V[Б]=L[Б]*П[Б]*П[ТР]*V[ТР], м^3 (8.42)
де L[Б] - довжина батареї, мм
П[Д] - кількість батарей, шт
V[ТР] - місткість аміаку одного погонного метра труби, V[ТР]=0,0008м^3
Всі розрахунки заносяться до таблиці 8.6.2.1.
9. РОЗРАХУНОК ТА ПІДБІР ДОПОМІЖНОГО ОБЛАДНАННЯ
9.1. Розрахунок та підбір лінійного ресивера.
9.1.1. Місткість повітроохолоджувачів дорівнює
V[П]=1,93м^3
9.1.2. Місткість випарювальної системи визначається за формулою:
0x01 graphic
(9.1)
де V[Б] - місткість батарей, м^3
V[П] - місткість повітроохолоджувачів, м^3
0x01 graphic
9.1.3. Об\\\'єм лінійного ресивера в насосно-циркуляційній схемі з верхньою
подачею аміака знаходиться за формулою:
0x01 graphic
(9.2)
Вибираються два лінійних ресивера марки 1,5 РД
9.2. Розрахунок та підбір циркуляційного ресивера
9.2.1. Місткість циркуляційного ресивера розраховується за формулою 5.42
([2] с 128)
0x01 graphic
(9.3)
де V[Б] - місткість батарей, м^3
V[П.О.] - місткість повітроохолоджувача, м^3
К[1] - коефіцієнт заповнення труб батарей - 0,25
К[2] - коефіцієнт заповнення труб повітроохолоджувачів - 0,5
К[3] - коефіцієнт, враховуючий кількість холодильного агенту, викидає мого
з приладів охолодження
К[4] - коефіцієнт, враховуючий місткість колекторів і трубопроводів - 1,2
К[5] - коефіцієнт, враховуючий робоче заповнення ресиверів для
забезпечення надійної роботи - 1,55
К[6] - коефіцієнт, враховуючий допустиме заповнення ресивера - 1,45
К[7] - коефіцієнт, враховуючий запас міцності - 1,2
Всі розрахунки заносимо до таблиці 9.2.
9.3. Дренажний ресивер приймається по найбільшій місткості циркуляційного
ресивера. В даному випадку приймається дренажний ресивер марки 2,5 РД
місткістю 2,7м^3.
Технічна характеристика
9.4. Розрахунок та підбір аміачних насосів.
9.4.1. Визначається кількість рідкого холодильного агенту, яку аміачні
насоси повинні подавати в прилади охолодження по формулі:
0x01 graphic
(9.4)
де М - масова витрата холодильного агенту, кг/с
V[Р] - питомий об\\\'єм рідкого холодильного агенту, м^3/кг
а - кратність циркуляції (для верхньої подачі 20-30)
Всі розрахунки заносяться до таблиці 9.5.
9.5. Підбір проміжної посудини.
9.5.1. Для агрегатів двоступеневого стискання АД300-7-5 комплектуються
проміжними посудинами марки 800СПА, приймається дві проміжних посудини.
Для агрегатів 21АД25-7-5 приймаємо проміжну посудину марки 600СПА.
Технічна характеристика
9.8. Підбір масловідокремлювача.
По внутрішньому діаметру загального нагнітаючого трубопроводу dвн=62мм,
приймаємо масловідокремлювач марки 80М.
Технічна характеристика
9.9. Підбір гідроциклонів.
Для видалення масла з аміаку перед постуванням його в прилади охолодження
приймаємо по 1 гідроциклону марки Я-10-ЕГЦ на кожну температуру кипіння.
9.10. Розрахунок та підбір градирні.
9.10.1. Визначаємо площу поперечного перерізу градирні по формулі:
0x01 graphic
(9.5)
де Q[K] - навантаження на конденсатор, кВт
q[F] - питоме теплове навантаження, кВт/м^2
0x01 graphic
По площі поперечного перерізу вибираємо три градирні марки ГПВ-320.
Технічна характеристика
10. СКЛАДАННЯ СХЕМИ ХОЛОДИЛЬНОЇ УСТАНОВКИ І ОПИС СХЕМИ.
Для вироблення холоду на проектуючому холодильнику передбачена
насосно-циркуляційна схема холодильної установки з верхньою подачею
холодильного агенту в прилади охолодження.
Холодильна установка працює на три температури кипіння: t[О]=-40\\\'0С,
t[О]=-30\\\'0С, t[О]=-10\\\'0С. На температуру кипіння t[О]=-10\\\'0С працює два
одноступеневих компресора марки А40-7-2. На температуру кипіння
t[О]=-30\\\'0С працює два компресора марки 21АД25-7-5. На температуру кипіння
t[О]=-40\\\'0С працюють два двоступеневих агрегати марки 21АД300-7-5. Для
нормальної роботи холодильної установки, а також для випуску повітря з
системи передбачений автоматичний повітровідокремлювач марки АВ-4. Для
зливу рідини при відтаюванні приладів охолодження передбачено дренажний
ресивер марки 3,5РД, а для збирання масла - масло збірник марки 60МЗС.
Принцип роботи холодильної установки на температуру кипіння t[О]=-30\\\'0С.
Пари холодильного агенту всмоктуються із циркуляційного ресивера ступінню
низького тиску, працюють 8-ціліндровий агрегат 21АД25-7-5, де адіабатно
стискається. Після цього пари через штатний масловідокремлювач надходять в
проміжну посудину марки ПС-25ПП, де охолоджується до проміжної температури
при проміжному тиску, із проміжної посудини пари холодильного агенту
всмоктуються ступінню високого тиску, де стискується двома циліндрами
агрегату марки 21АД25-7-5, і через штатний масловідокремлювач нагнітається
в загальний масловідокремлювач марки 80М.
Там гарячі пари звільняються від масла, а далі потрапляють до конденсатора
марки КТГ-80. У конденсаторі пари холодильного агенту конденсуються. і вже
рідкий холодильний агент зливається в лінійний ресивер марки 1,5РД. З
лінійного ресивера рідкий аміак надходить на переохолодження в змієвик
проміжної посудини, для зниження температури холодильного агенту, та для
зниження втрат холодопродуктивності. Потім холодильний агент поступає на
розподільчу станцію t[О]=-30\\\'0С. З розподільчої станції холодильний агент
поступає в гідроциклон марки Я-10-ЕЦГ, де очищується від часток масла і
надходить в прилади охолодження. Рідкий аміак надходить в прилади
охолодження. В приладах охолодження рідкий холодильний агент кипить за
рахунок відбирання тепла від охолоджуючого середовища і утворений пар
через паровий колектор надходить в циркуляційний ресивер, який для даної
схеми є відокремлювач рідини із циркуляційного ресивера пари
відсмоктуються низькою ступінню компресора. Цикл повторюється.
11. ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
Приміщення машинних і апаратних відділень холодильних установок
відносяться по вибухонебезпеці до категорії В-1а.
Їх розміщують як правило в одноповерхових спорудах, прибудованих до
корпусу холодильника або виробничої споруди, в яких розміщені споживачі
холоду.
В машинному відділенні передбачено не менше двох виходів, один з яких
виходить на зовні машинного відділення, а двері машинних і апаратних
відділень повинні відкриватися в сторону виходу. Висота машинних і
апаратних відділень повинна бути не менше 36м, а висота підвіконників
повинна не перевищувати 1,2м. Машини і апарати холодильної установки, які
потребують постійного огляду та встановлені на висоті 1,8м, обладнують
спеціальними майданчиками та східцями.
Підлога в машинному та апаратному відділеннях повинна бути рівною і
виконуватись з матеріалів, що не горять. Мінімальні розміри проходів в
машинному відділенні повинні складати не менше 1,5м. Відстань між
регулюючою станцією і виступаючою частиною компресорів не менше 1,5м, а
між виступаючими частинами двох компресорів 1м. Відстань між гладкою
стіною і компресором 0,8м.
Ресивери захищають від сонячних променів і опадів спеціальним навісом.
Відстань від стін споруди до апаратів повинна бути не менше 2м.
Експлуатація холодильної установки як правило пов\\\'язана з необхідністю
цілодобового чергування обслуговуючого персоналу і виконання своїх
обов\\\'язків та дотримання трудової дисципліни, що веде за собою безпечну
експлуатацію холодильної установки. В машинному та апаратному відділенні
на видному місці повинні бути вивішені схеми трубопроводів холодильного
носію, розсолу та води з пронумерованими в них відповідно по місцю
встановлення запірними вентилями та приладами автоматики, інструкції по
будові та безпечній експлуатації холодильної установки, інструкції по
обслуговуванню кожного виду компресорів, насосів, вентиляторів, апаратів,
а також інструкцій по обслуговуванню приладів автоматики. Повинна бути
інструкція по діям персоналу по ліквідації прориву холодильного агенту,
виникнення аварійної ситуації, надання долікарняної допомоги, а також
вказані телефонні номери швидкої допомоги, пожежної команди, начальника
компресорного цеху, диспетчера. У самого входу в машинне відділення
повинна бути кнопка екстреного зупинення компресора, машинне відділення
повинно бути обладнане притяжною і витяжною технічною вентиляцією, а
вібрація неповинна перевищувати допустимих величин, рівень освітленості
повинен відповідати нормативам.
Перед входом в машинне відділення повинен бути розміщений шкаф з
індивідуальними засобами захисту - противогази марки КД, апарат стисненого
повітря АС/З, гумові рукавиці і чоботи, захисні окуляри, газо проникливий
костюм, якими обслуговуючий персонал повинен вміти користуватись. Для
надання долікарської допомоги в машинному відділенні повинна бути аптечка
зі слідуючими ліками: 1-2% розчином лимонної кислоти, 3% розчин молочної
кислоти, 2-4% розчин борної кислоти, 1% розчин новокаїну, а також вата,
бинт, жгут, йод, а в спеціальному відведеному місці повинен знаходитись
балон з медичним киснем, і обладнання до нього.
При дотриманні всіх вимог по техніці безпеки в компресорному цеху
холодильника буде забезпечена безпечна робота холодильної установки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Б.К. Явнель “Курсове та дипломне проектування холодильних установок та
систем кондиціювання повітря”. - МВО “Агропром видав” 1989 с 222
2. Н.Г. Кондрашова, Н.Г. Латуніна “Холодильно-компресорні машини та
установки”. - М Москва “Вища школа” 1984 с 335
3. Г.З. Свералов, Б.К. Явнель “Курсове та дипломне проектування
холодильних установок та систем кондиціювання повітря”. - М: “Харчова
промисловість” 1978 с 263
4. Методичні вказівки по виконанню курсового та дипломного проекту
5. Голованов Н.А., Френклан Н.Б. “Охорона праці при обслуговуванні
холодильного обладнання”. - Л: - “Машинобудування” 1983 с 144
6. Стерліхов Б.І. “Організація планування виробництва на підприємствах
м\\\'ясної та молочної промисловості”. - М: “Харчова промисловість” 1985
7. Методичні вказівки по виконанню курсових та дипломних робіт
+------------------------------------------------------------------------+
| | | | | | | Аркуш | |
|-----+-------+----------+--------+------| |-----------+----+ |
|-----+-------+----------+--------+------| | | |---------|
| Зм. | Аркуш | № докум. | Підпис | Дата | | | | | |
|---------------------------------------------| |----| | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
+------------------------------------------------------------------------+
8. |
